приходить в беспорядок

приходить в беспорядок

הִתבַּלגֵן [לְהִתבַּלגֵן, מִ-, יִ-]

1) General subject: go awry (использовано в лекции), go blooey, go flooey

2) Automobile industry: disarrange

3) Makarov: disorder

gener. aus der Richte kommen

gener. enturbiarse

gener. scompaginarsi, scomporsi, disordinarsi

besaranjom

прийти, притти и придти

1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];

2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.

* * *

несов.; сов. - прийт`и

несов.; сов. - спу́таться, впу́таться

1) сов. запу́таться, спу́таться ( приходить в беспорядок) karışmak; dolaşmak (о нитках, волосах)

2) сов. спу́таться (сбиваться, ошибаться) laflarını şaşırmak

3) сов. впу́таться ( вмешиваться) karışmak

1) ( беспорядочно перевиваться) imbrogliarsi, arruffarsi

2) ( становиться сбивчивым) confondersi, imbrogliarsi

3) ( сбиваться с толку) confondersi

4) ( вмешиваться) immischiarsi

••

5) ( находиться в сожительстве) intendersela, avere rapporti carnali

* * *

1) ( приходить в беспорядок) imbrogliarsi, confondersi; arruffarsi ( о волосах)

2) ( сбиваться) confondersi, imbrogliarsi

3) в + П (цепляться за что-л.) restare intricato / aggrappato (a qc)

4) разг. ( вмешиваться) immischiarsi; impicciarsi предосуд.; ficcare il naso (in qc) ( совать нос)

5) разг. (ходить без надобности, шататься где-л.)

6) неодобр. ( иметь отношения с отрицательными лицами) mettersi con dei tipi; farsela (con qd)

7) грубо ( об интимной связи) farsela (con qd)

* * *

gener. annodarsi, avvilupparsi (ù+P), infrascarsi (в речи), abbindolarsi (тж. перен.), accavallarsi, aggrovigliarsi, disordinarsi, imbrogliarsi, infruscarsi

-ся, замесить, -ся

I. (о тесте, месиве) замішувати, -ся, замісити, -ся. [Круте тісто замісилося]. -сить неумело, небрежно - заколоцкати. Замешенный - замішений.

II. Замешивать, -ся, замешать, -ся -

1) (смешивать вместе) замішувати, -ся, замішати, -ся. [Борошенця туди усипать і замішать (Рудч.). У нас однії ложечки не стало: мабуть з вашими замішалася (Проскур. п.). Замішався, як ополоник межи ложками (Номис)];

2) (приводить, приходить в беспорядок) змішувати, -ся, змішати, -ся, замішати, -ся, сколочувати, -ся, сколотити, -ся;

3) (впутывать, -ся) уплутувати, -ся, уплутати, -ся в що, (фамил.) пришивати, -ся, пришити, -ся до чого, (неперех.) встряг[в]ати, встря(г)нути в що, втручатися, втрутитися в що, до чого. [І його нащось уплутали в ту справу (пришили до тієї справи). Чого він туди встряв? Не треба було до тієї справи втручатися]. Замешанный - замішаний; уплутаний в що, пришитий до чого.

* * *

1) ( впутывать) заплу́тувати, заплу́тати, уплу́тувати, уплу́тати

2) (сов.: начать мешать) поча́ти міша́ти; ( разбалтывая) поча́ти розмі́шувати; ( о жидкости) поча́ти колоти́ти

* * *

1) (о материи, бумаге) раздзірацца

2) в др. знач. разрывацца

3) страд. раздзірацца

см. разрывать I

1) (о земле) раскопвацца

(рылом — о животных) разрывацца

2) (приходить в беспорядок) раскопвацца, разварочвацца

1) разг. ( смешиваться) mix

2) разг. (путаться, приходить в беспорядок) get jumbled, get mixed / muddled up

3) страд. к перемешивать I

страд. к перемешивать II

1) ( приходить в беспорядок) sich verwírren; in Únordnung geráten (непр.) vi (s)

2) разг. (о мыслях, словах и т.д.) sich verwírren; sich in Wídersprüche verwíckeln

3) разг. ( вмешиваться) sich éinmischen ( во что-либо - in A)

4) разг. ( где-либо) sich herúmtreiben (непр.)

5) разг. неодобр. ( с кем-либо) sich éinlassen (непр.), verkéhren vi (mit)

1) приходить в беспорядок to get mixed up/disarranged/muddled up; о нитках, ветвях и т. п. to tangle, to get tangled

2) разг о мыслях и т. п. to get/to be muddled up/confused

св - запу́таться, перепу́таться, спу́таться

1) приходить в беспорядок to be/to get muddled/о нитках и т. п. tangled

2) терять связь to be/to get confused/muddled up

3) вмешиваться to get involved in sth, неодобр to get mixed up in sth coll

1. (приходить в беспорядок — о нитках, волосах и т. п.) зэIыхьан

2. зэхэкIокIэн

мысли путаются гуилъхэр шIузэхэкIуакIэх

3. (сбивчиво говорить) зэшIонэн

4. во что, разг. (вмешиваться): путаться не в своё дело иIоф зыхэмылъым хэхьан

1) заколот (-ту); см. Беспорядок;

2) (смятение) замішка, замішанина, замішання, зам'ятня (ж. р.) сум'яття (ср. р.), (суетня) заметушіння. Вызвать -во - сколотити кого, справити сум'яття серед кого. Приходить, притти в -ство - мішатися, замішатися, стати ні в сих, ні в тих. [І поговорити-б то, і замішалась, що й не знає що й казати (Квітка)]. Привести в -ство - змішати, збити з пантелику кого.

* * *

1) ( беспорядок) метушня́, сум'яття́

2) ( смущение) збенте́ження, зніякові́ння, ні́яковість, -вості и нія́ковість; ( растерянность) розгу́бленість, -ності; ( смущать) бенте́жити и збенте́жувати, збенте́жити кого

с

1. ἡ βλάβη, τό ξεχαρ-βάλωμα/ ἡ ἀταξία (беспорядок):

2. (заболевание) ἡ διατάραξη [-ις], ἡ διαταραχή:

3. (огорчение) ἡ στενοχώρια, ἡ σύγχυση.